Breaking news

Поляки вибухнули новими погрозами на адресу України: “прославляють убивць”

Представники кількох польських громадських організацій хочуть змінити відносини зі Львовом.

Вони вважають, що співпраця з містом, яке возвеличує Бандеру, – це «скандал» та «провокація».

«Ця співпраця за принципом міст-партнерів тепер приносить нам тільки сором і ганьбу. Ми вважаємо, що подальше партнерство можливе, але за умови зміни ворожої, цинічної поведінки львівської міської влади щодо поляків, що живуть там, і припинення прославлення вбивць з ОУН-УПА», – пишуть автори листа.

Перемишль, Польша

Він був надісланий президенту міста Перемишля Войцехові Бакуну, до Перемиської міської ради, Перемиського старости та представників медіа.

Його підписав депутат сейму Роберт Майка й представники Товариства пам’яті Перемиських орлят, Об’єднання сибіраків, Національного товариства залізничних військ, Перемиського округу Об’єднання стрільців «Стрілець», Підкарпатського об’єднання Пілсудчиків та партії Корнеля Моравецького (батько прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького) «Вільні та Солідарні».

заробитчане

Імпульсом для написання листа стало рішення українців, що 2019 рік у Львівській області проголошено роком Степана Бандери. Його прийнято під кінець старого року у зв’язку з тим, що в 2019 році відзначатимуть 110-ту річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів. Крім того, депутати ради постановили оголосити 2019 рік роком ОУН у зв’язку з 90-ою річницею з дня її заснування.

Автори в документі нагадують, ким був Степан Бандера. Зокрема, про суд у Варшаві в 1936 році, який засудив лідера ОУН до смертної кари за організацію вбивства Броніслава Пєрацького. Пізніше кару змінено на позбавлення волі.

Одне з важливих питань, яке порушують автори листа, – нерухомість у місті Перемишлі, передана українській громаді: «Перемишль подарував українцям все, чого вони захотіли, наприклад: будівлю Національного музею Перемишля, комплекс будівель школи при вул. Баштовій, Український народний дім тощо, але українці зі Львова навпаки – лише обіцяли».

У документі серед об’єктів нерухомості, які нині є власністю українців, згадується собор святого Івана Хрестителя. До 1946 року кафедральним собором греко-католицької Перемиської єпархії був нинішній парафіяльний костел святої Терези та монастир отців кармелітів босих.

Коли після 1989 року греко-католицька церква в Польщі знову могла легально існувати, звернулися з проханням про повернення собору. Іван Павло ІІ, який поїхав до міста, вирішив передати кармелітську церкву назад греко-католикам. Тоді почалася так звана «окупація» костела польськими середовищами. Атмосфера наблизилася до точки кипіння. Тоді Папа Римський прийняв рішення, що римо-католики лишаться в церкві кармелітів, а греко-католики отримали сусідній єзуїтський костел. Нині ця святиня є кафедральним собором Української греко-католицької церкви Польщі.

Джерело